Про деякі випадки виконання робіт з капітального ремонту

Подеколи під час виконання робіт з капітального ремонту зустрічаються випадки, які у народі звуться не інакше, як «сам себе перехитрив». Це коли, аби набити ціну, об’єкт правдами  і неправдами відносять до класу СС2, а той СС3, а потім ламають голову – як би зекономити на розробці проектної документації. За декларативної системи, звісно, це було простіше.

Як за рятівне коло у таких випадках хапаються за  п.11.3 Порядку розроблення проектної документації  на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 року №45 (далі – Порядок проектування).

Там, в абзаці третьому, дійсно зазначено, що «при виконанні капітального ремонту, пов’язаного виключно з поліпшенням експлуатаційних показників прийнятих в експлуатацію в установленому порядку об’єктів, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація».

Шкода, що у цьому формулюванні не вказано об’єктів якого класу стосується це формулювання. Але це, якщо абзац виривати із всього змісту п.11.3. Бо у попередньому абзаці пункту чітко визначено, що при капітальному ремонті об’єктів із середніми (СС2) та зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до яких входять об’єкти із середніми (СС2) та зі значними наслідками (СС3), допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.

До того ж, рішення про можливість при виконанні капітального ремонту, пов’язаного виключно з поліпшенням експлуатаційних показників об’єктів, розробляти лише дефектний акт та кошторис, не узгоджується з вимогою ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов’язкового проведення експертизи проектів будівництва об’єктів СС2 і СС3 за всіма напрямками. В який спосіб експертні організації проводитимуть таку експертизу за відсутності відповідних розділів і частин проекту – не зрозуміло, то ж практична реалізація цієї норми потребуватиме, принаймні, роз’яснень Мінрегіону, або ж внесення змін до нормативно-правових актів.

Очевидно, ключовим у контексті цього питання є конкретизація поняття «поліпшення експлуатаційних показників об’єктів», яке не повинно передбачати значних втручань у системи, конструкції,  мережі та інженерне обладнання таких об’єктів. А звідси, напрошується абсолютно логічний висновок, що використання дефектного акту можливе лише для об’єктів класу СС1.

Щоб спробувати остаточно зняти питання навколо цієї теми розглянемо її у системному розрізі…