Про зміни в порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 12 липня 2018 року № 174 (набрав чинності 28 серпня 2018 року) внесено ряд змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів (затверджений наказом міністерства від 16 травня 2011 року № 45, далі – Порядок проектування).

Як витікає з преамбули наказу, підставою для внесення змін до Порядку проектування стала необхідність приведення його у відповідність до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Однак тільки цим зміни не обмежилися.

Пропонуємо читачам огляд внесених змін у форматі порівняння з попередньою редакцією.

Нова редакція Попередня редакція
1. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

автор проекту – архітектор або інженер, який є розробником затвердженого проекту;

будівництво – нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об’єктів будівництва;

 

Інші терміни застосовуються в значеннях, наведених у Бюджетному кодексі України, Законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про будівельні норми», «Про оцінку впливу на довкілля».

 

 

 

автор проекту – архітектор, який є розробником затвердженого проекту;

будівництво – нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об’єктів будівництва;

 

Інші терміни застосовуються в значеннях, наведених у Бюджетному кодексі України, Законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про будівельні норми».

Коментар

1.     Надання, так би мовити, інженеру права бути автором проекту, звичайно не зайве з точки зору самодостатності акту. Але принципового значення не має, бо Законом України «Про архітектурну діяльність» терміни архітектор та інженер ототожнюються за визначенням.

Шкода, але не врегульовано декілька інших принципових і суперечливих позицій, пов’язаних з авторством проекту.

До кого може бути застосоване наведене визначення? Виключно до ГАПа чи ГІПа? Чи й до розробників окремих розділів проекту, які мають кваліфікаційні сертифікати? Чи й до всіх виконавців, чиї підписи стоять під кресленнями, розрахунками, кошторисами, іншими проектними документами?

Ще більше питань виникає при застосуванні вказаного визначення у контексті здійснення авторського нагляду. Адже там, як не крути, об’єктивно автором проекту виступає проектувальник (більш детально ця проблема буде розглянута в окремій публікації, яка буде надрукована в одному з найближчих випусків журналу).

2.     Зняття обмеження щодо технічного переоснащення тільки діючих підприємств абсолютно логічно, це скоріше усунення рудименту минулого сторіччя. Знакова подія в іншому – Мінрегіон не вилучив цей вид будівництва з свого нормативно-правового акту. Це певною мірою вселяє надію, що міністерством почуті думки фахівців про доцільність існування такого виду будівництва як технічне переоснащення (див. публікацію у Віснику будівельника №4(7) стор. 11).

3.     Ну і врешті заявлена мета – приведення у відповідність до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»